Карантин: поради психолога

Доброго дня, шановні учні, колеги, батьки!

«Карантин – це не канікули.» Я думаю, що цю фразу ви не раз чули . Це дійсно так, бо постійне знаходження в чотирьох стінах вимагає від нас емоційної стійкості та певної самоорганізації.

Сподіваюсь, що рекомендації та правила, які я вам пропоную допоможуть пережити непрості часи.

І перше, про що хочеться поговорити - це паніка: чому виникає і як не піддатися їй.

З давньогрецької «паніка» перекладається як «підсвідомий жах», викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Страх перед невідомим – це природна реакція мозку. Захисний механізм, який мобілізовував наших пращурів перед невідомим та допомагав залишитися живими, якщо воно дійсно становило небезпеку. Вона дестабілізує роботу мозку: погіршується здатність раціонально мислити, концентруватися і оцінювати те, що відбувається. Це впливає на фізичний стан і настрій. І, як наслідок, зачіпає всі сфери життя: негативно позначається на роботі і стосунках.


  1. Уважно прочитайте та дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ, МОЗ та прислухайтесь до вказівок влади. Карантин, який зараз введено – це не "додаткові канікули", а серйозні заходи застереження. Якщо ви знаєте, як правильно діяти у критичній ситуації, то рівень тривоги буде значно нижчим.
  2. Інформаційна гігієна:
  • користуйтеся лише перевіреною (офіційною) інформацією: дізнаватись новини лише із перевірених ЗМІ та обов’язково із посиланнями на джерела новин
  • не діліться сумнівною інформацією і не довіряйте сенсаційним новинам невідомих джерел, навіть ваших знайомих, які просто налякані. Боріться з власною інформаційною залежністю.

3. З емоціями (а паніка – це насамперед емоції) можна справитися діями. Робіть будь-що фізично (наведіть порядок у квартирі, займайтесь фізичними вправами). Пам’ятайте! Всі правильні думки приходять тоді, коли емоції відпочивають.

4. Жартуйте! Той, хто сміється над власним страхом, вже бореться з панікою в собі!

5. Дихання та м’язова релаксація. Глибоке дихання та усунення м’язового напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися. Проста вправа на кшталт “Глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо\розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.

6. Пам'ятайте – панікує лише той, кому нічим зайнятися, а вам тепер є чим! Карантин дає нам прекрасну можливість навести лад у домі і господарстві та зайнятись тим, до чого завжди не "доходять руки"

І головне – цінуйте те, що є зараз. Не думайте: «А от що може трапитись…». Може трапитись, а, може, й ні. Цінуйте кожну мить свого життя! Та будьте здорові!

Психолог школи Тетяна Солодчук .